Скутеларії корені

SHM-001/2
Scutellariae baicalensis radix
Сухий корінь Скутеларії байкальської (лат. Scutellaria baicalensis Georgi). Вміст: не менше 16,0 % байкаліну (C21H18O11; Мм. 446,4) на суху речовину
Біноміальна назва рослини:
Скутеларія байкальська (лат. Scutellaria baicalensis Georgi.)
Характеристики:
М’ясистий стрижневий корінь жовтого кольору, вкритий глибокими борознами. Запах слабкий, смак гірко-терпкий, коріння на зламі мають яскраво-жовте забарвлення.
Застереження:
Немає.

Багаторічна трав’яниста рослина, має коротке кореневище, яке переходить у товстий м’ясистий жовтий на зламі стрижневий корінь. Стебла чотиригранні, 15–35 (50) см заввишки, розгалужені, злегка опушені. Листки злегка шкірясті, супротивні, сидячі або короткочерешкові, ланцетні, 1,5–4 см завдовжки, загострені, по краю війчасті, з внутрішнього боку з ледве помітними чорними крапчастими залозками. Квітки двостатеві, неправильні, поодинокі, пазушні, зібрані на верхівках стебел в однобокі китицеподібні суцвіття. Чашечка дзвоникоподібна, волосиста, двогуба, верхня губа при основі з опукло-ввігнутим поперечним придатком у вигляді гребінця. Віночок двогубий, синій, верхня губа коротша за нижню. Плід складається з чотирьох однонасінних горішкоподібних часток. Скутеларія байкальська в Україні культивується як лікарська рослина.

Вміст

  • Байкалін (байкалеін-7-глюкуронід) і його агликон байкалеін,а також інші глікозиди, відомі як байкалеін-7-O-глюкозиди;
  • Вогонозід (вогонін-7-глюкуронід) і його агликон вогонін, а також інші глікозиди, відомі як вогонін-5-O-глюкозиди;
  • Ороксілін A (5,7-дигідрокси-6-метоксіфлавон) і його 7-O-глюкозид;
  • Необайкалеін;
  • Скутеллярін і ізоскутеллярін;
  • Хризин;
  • Вісцідулін I і Вісдулін III;
  • Скуллкапфлавон I [13] і II;
  • (2R, 3R) -2 `, 3,5,6`, 7-пентагідроксіфлаванон;
  • (2S) -5,7,2 `,6`-тетрагідроксіфлаванон;
  • (2S) -5,7,2 `,6`-тетрагідроксіфлаванон;
  • (2S) -5,7-дигідрокси-6-метоксіфлаванон;
  • 5,7,2`-тригідрокси-6,8-діметоксіфлавон (K36);
  • 6,2`-дигідрокси-5,7,8,6`-тетраметоксіфлавон;
  • 5,7,4`-тригідрокси-8-метоксіфлавон;
  • Апигенин (як 6-C-глюкозид 8-C-арабінозід);
  • Лютеолін і 6-гідроксілютеолін;
  • Картамідін (як 7-O-глюкуронової кислоти) і ізокартамідін-7-O-глюкуронової кислоти.

Фармакологічна дія

Препарати Скутеларії байкальської мають гіпотензивну, заспокійливу, кровоспинну, жарознижуючу, відхаркувальну, протисудомну, протиглистову, загальнозміцнюючу дію.

Застосування

Препарати на основі Скутеларії байкальської призначають при гіпертонічній хворобі І та ІІ ступеня, функціональних розладах нервової системи з підвищеною збудливістю, в т.ч. при серцево-судинних неврозах.

Скутекс має ноотропну, Байкалінат лізину — гемостимулюючу дію для лікування онкохворих. Гістинат — препарат на основі похідних байкалеїну та гістидину, чинить протизапальну дію при лікуванні легень та бронхів; Аспалінат (препарат на основі байкалеїну та калій-магнієвої солі аспарагінової кислоти) —  кардіопротекторну дію; Байкафед (препарат на основі байкалеїну та ефедрину) — антиастматичну дію.

Умови і термін зберігання

Зберігати у сухому, добре вентильованому та захищеному від прямого сонячного проміння місці. Рекомендована температура зберігання 18-20 ⁰С при вологості повітря — 30-40 %. Термін зберігання: 2 роки.

Посилання

  1. Asian crude drugs, their preparations and specifi cations. Asian pharmacopoeia.
    Manila, Federation of Asian Pharmaceutical Associations, 1978.
  2. The Japanese pharmacopoeia, 13th ed. (English version). Tokyo, Ministry of
    Health and Welfare, 1996.
  3. Pharmacopoeia of the Republic of Korea, 7th ed. Seoul, Taechan yakjon, 1998.
  4. Pharmacopoeia of the People’s Republic of China (English edition). Vol. I. Beijing, China, Chemical Industry Press, 2000.
  5. Keys JD. Chinese herbs, their botany, chemistry and pharmacodynamics. Rutland, VT, C.E. Tuttle, 1976.
  6. Medicinal plants in the Republic of Korea. Manila, Philippines, World Health Organization Regional Offi ce for the Western Pacifi c, 1998 (WHO Regional Publications, Western Pacifi c Series, No. 21).
  7. Farnsworth NR, ed. NAPRALERT database. Chicago, IL, University of Illinois at Chicago, 9 February 2000 production (an online database available directly through the University of Illinois at Chicago or through the Scientifi c and Technical Network (STN) of Chemical Abstracts Services).
  8. Medicinal plants in China. Manila, Philippines, World Health Organization Regional Offi ce for the Western Pacifi c, 1989 (WHO Regional Publications, Western Pacifi c Series, No. 2).
  9. Chevalier A. The encyclopedia of medicinal plants. London, Dorling Kindersley, 1996.
  10. Quality control methods for medicinal plant materials. Geneva, World Health Organization, 1998.

Місце культивування

с. Бровахи
Корсунь-Шевченківський район Черкаська обл.